Перед початком ми хочемо заявити, що ugledar.info — не провладний портал та не працює в чиїсь корисних інтересах. Ugledar.info є повністю незалежним медіа, не ким не фінансується (існує за власні кошти), а команда порталу працює на волонтерських засадах.

Ця стаття є результатом багатомісячного збору інформації, консультацій, конференцій, зустрічей та аналізу даних. Метою підготовки є боротьба з дезінформацією, збільшення обізнаності громадян, про те що відбувається, зменшення соціальної напруги та перешкоджання інформаційним спекуляціям.

Останнім часом на різноманітних сторінках на Facebook та тематичних групах у месенджерах, присвячених шахтам «ім. Сургая» та «Південодонбаська №1», з’являються багато коментарів мешканців Вугледарської громади, чи тих, хто виїхав за її межі, що трансформація монопрофільних вугільних міст – це щоб закрити шахти та залишити людей без праці, без зарплатні, можливості нормально жити. Та чи переслідує це «трансформація»?

Прохідна шахти «Південнодонбаська 1». Джерело фото my.ua

Чому останнім часом всі говорять про закриття шахт, та до чого тут Бразилія, Японія та Франція?

Щоб дізнатися про то, хто та чому придумав закрити шахти, треба повернутися у далекій 1992 рік. Тоді у Бразилії, в Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (Саміт Землі), під час якої майже всі країни світу вирішили скоротити викиди шкідливих речовин задля збереження клімату. Пізніше договір був доповнений міжнародною угодою у Японії – Кіотським протоколом, який передбачав обмеження викидів в атмосферу парникових газів, починаючи з 16 лютого 2005 року.

Останнім документом у межах Рамкової конвенції ООН стала Паризька угода у 2015 році щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Україна є підписантом цієї угоди, та зобов’язана виконувати всі вимоги. Світовий проєкт зі зменшення викидів вуглецю отримав назву декарбонізація.

на фото Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко у 2016 році підписує «Паризьку угоду». Джерело фото ukraineun.org

Саме декарбонізація передбачає поступове зменшення використання вугілля та закриття шахт.

Що ще передбачає декарбонізація? Окрім заборони на використання вугілля по всьому світу, будуть впроваджені інші зміни:

  1. Скорочення видобутку нафти. Нещодавня заборона на продаж та користування пластиковими пакетами була не тільки задля зменшення сміття, що не розкладається, але й в рамках декарбонізації.
  2. Заборона на використання бензинових та дизельних двигунів. Доречи, за інформацією німецької громадської організації Germanwatch [Германвотч] — друга та партнера Вугледарської громади, — Німеччина зіткнулася з дуже потужним викликом: перехід автоконцерну «Мерседес» на виробництво електромобілів змушує скоротити штат більш ніж на 200 тис. співробітників.
  3. Заборона на роботу вугільних електростанції та перехід на відновлювальні джерела енергетики та багато, багато іншого.

Тобто декарбонізація – це не тільки закриття вугільних шахт у Вугледарі, на Донеччині та по всій Україні. Це заборона на шкідливі викиди від спалювання вугілля по всьому світі: закриття шахт у Польщі, Росії, Німеччині, Південній Африці чи у будь якій іншій країні до 2030 року.

Чому це відбувається? Сьогодні вже не треба приводити статистику, достатньо просто подивитися у вікно… тут… у Вугледарській громаді: у травні 2021 році температура на березі Північно-льодовитого океану (за полярним колом) була у 2 разі вище, ніж у Вугледарі; у червні декілька сіл в нашій громаді залишились без світла через сильну зливу та вітер; незважаючи на велику кількість дощів, у 2020 році спека привела до висихання річок таких масштабів, що до Сіверського Донцю, з якого поступає вода до нашого міста, знадобилося качати її з Дніпра.

Клімат настільки швидко змінюється саме від шкідливих викидів, до яких причетне вугілля, у тому числі з «Сургая» та «Південодонбаської», що сьогодні служби порятунку різних країн світу вже не встигають надавати допомогу постраждалим від екологічних катастроф.

повінь у Західній Європі. Джерело фото bbc.com

Якщо «трансформація» — це не про закриття шахт у Вугледарі, то що це?

Незважаючи на велику потребу зберегти екологію, зробити це швидко неможливо. Сьогодні вугільна енергетика дуже інтегрована в життя, особливо в таких містах, як Вугледар. Монопрофільні регіони та міста (тобто ті міста, які існують тільки завдяки одному або двом підприємствам) не зможуть існувати без прибутку саме з цих підприємств. Саме до таких міст відноситься Вугледар, а відтепер й Вугледарська громада.

Перед світовою спільнотою постало питання щодо переходу монопрофільних вугільних міст з залежності від вугільних шахт до можливості існувати та розвиватися без них. Тобто трансформація вугільних міст — трансформація Вугледару — є зменшення залежності від шахти: зробити так, щоб місто було в змозі нормально жити, незважаючи на те будуть у Вугледарі шахти, чи не буде їх. Інші країни, які вже успішно запровадили подібні зміни, активно допомагають монопрофільним містам України, зробити ці зміни і залишитися існувати «після шахт».

«Трансформація» передбачає створення нових робочих міст на інших підприємствах, сприяє створенню та розвитку бізнесу, перекваліфікації шахтарів на інші професії. Одною з ідей трансформації на Донеччини є використання досвідів Німеччини: там під час закриття шахти молодих працівників відправили навчатися на інші професії, інших – достроково «відправили» на пенсію.

Як ми писали вище, трансформація – це не про закриття шахт. Учасники трансформації не мають можливостей зупинити процес закриття вугільних шахт, уповільнити чи прискорити його. Це спільна робота між владою, бізнесом та громадськістю щодо створення належних умов для громади та регіону для розвитку та існування. Однією з цілей проєкту є створення умов щодо закриття шахт тільки після того, як буде працевлаштованим останній шахтар на інше підприємство.

Чи потрібен великий завод у Вугледарі замість шахти?

Серед мешканців міста «ходить» така ідея щодо трансформації, як створення якогось великого заводу, наприклад, на 2000 робочих місць, до якого можна буде працевлаштувати шахтарів. Але, треба розуміти, що сьогодні в Україні інша модель економіки, ніж та, яка була за радянські часи. Якщо з будь яких причин, будь то економічних, політичних, транспортних чи якихось ще виробництво та отримання прибутку на цьому заводі зупиниться, всі ці 2000 мешканців Вугледарської громади знову залишаться без зарплатні, а місто – без прибутку.

Проєкт економічного розвитку Вугледарської громади передбачає створення багатьох малих та середніх бізнесів з невеликою кількістю робочих місць на кожному підприємстві. В такому випадку зупинка одного з малих підприємств не буде мати великого впливу на економічний стан громади.

Чи потрібно переїжджати з Вугледару, сіл громади до іншого міста, або, навіть, країни?

Декарбонізація – світовий проєкт. Він відбуватиметься майже у кожній країні. Популярні для українців європейські держави також змушені впроваджувати зміни, які будуть помітні як у маленьких містах, так і у мегаполісах. Брати ситуацію в свої руки, та зменшувати наслідки від декарбонізації доведеться або в себе дома – у Вугледарській громаді, або в будь якому іншому місті.

на фото прикордонний пункт пропуску. Джерело фото my.ua

Що тоді робити?

Насправді трансформація монопрофільних вугільних міст задля зменшення впливу декарбонізації на життя дає багато можливостей. Наприклад, органи місцевого самоврядування дуже допомагають у відкритті власної справи. Будь яка людина, яка хоче працювати та гарно заробляти, може безкоштовно пройти навчання бізнесу, запросити скласти та аналізувати бізнес-план, стосовно власної ідеї, отримати кошти на відкриття малого підприємства та продавати свої товари, наприклад, через інтернет по Україні, чи в інші країни, відправляючи товари поштою. Це гарантує соціальний захист (пенсія), достойний прибуток та допомагає «жити» та розвиватися громаді.

Проєкт з трансформації розраховує не на закриття «Сургая» чи «Південнодонбаської», а на переробку підприємств на щось інше. На що? Щоб знайти дійсно ефективну відповідь потрібно «почати спілкуватися та домовлятися між собою»: громадськості, бізнесу, владі. Враховувати потреби, інтереси один одного та генерувати ідеї.

Як ви вважаєте, що можна б було зробити щоб зменшити вплив шахти на Вугледар та громаду?

Може кинути всі сили на порятунок шахти, ніж трансформацію?

Наприклад, можна уявити, що ніякої декарбонізації не існує, ніякого впливу на екологію не має, а економіка незалежна від вугільних шахт. Тоді можна подумати, що шахти можуть залишитись, та й давати шахтарям роботу та прибуток. Але треба трохи подумати наперед: вугілля не безкінечне, настане той день, коли воно закінчиться саме у нас. Ось про цей день треба подумати сьогодні: створити умови для наших дітей та онуків, щоб їм не довелося у майбутньому збирати валізи, та шукати новий дім в іншому місці.

Якщо сьогодні ми не візьмемось за трансформацію вугільних регіонів, завтра закриття шахт залишить нас без грошей, будь то у Вугледарі, Междуреченську, Катовіце, чи іншому місті. Але навідміно від інших міст, Вугледар має план трансформації.

на фото шахта ім. М.С. Сургая. Джерело фото 1ua.com.ua

Враховуючи відносно низький рівень обізнаності громадськості щодо декарбонізації та трансформації вугільних регіонів, сьогодні багато політиків чи активістів використовують дезінформацію щодо трансформації з метою досягнення якоїсь власної вигоди. Ugledar.info робить це, щоб вугледарці, павлівці, степнянці, єгорівці чи мешканці іншого села нашої громади не були розмінною монетою. Плануючи писати коментар під цією статтею, подумайте, чи дійсно так все насправді, як зараз інформація виглядає у суспільстві, та чому так відбувається.