Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Чумак Роман «Ветерани»

Ви були – як пісня, як весна,
Що летіла в небі журавлями.
Та прийшла ненависна війна,
Щоб згасити сонце над полями.
Помостили гнізда журавлі
І малих журавленят чекали,
Ви ж, солдати рідної землі,
Цілий світ у битвах захищали.
Ветерани, ветерани
Цілий світ у битвах захищали!
І гриміла у вогні війна,
Кров’ю орошаючи дороги!..
Та прийшла нарешті тишина,
Бо настало Свято Перемоги!
Вас багато не прийшло з війни,
Але й ті, в боях тяжких вцілілі,
Повернулись в царство тишини
Часто передчасно посивіли!
Ветерани, ветерани,
Часто передчасно посивілі!
Літній прокотився в небі грім,
То до праці стали ветерани,
І щодня настирливіше їм
Докучали незагойні рани.
Хоч настала осінь – не біда,
Це ще не зима під небом грізна.
Осінь теж буває молода,
Осінь у житті буває різна.
Ветерани, ветерани,
Осінь у житті буває різна.
То буває вересень в снігах,
То буває листопад, як літо,
І трава буяє на лугах,
Ніби сонцем весняним зігріта.
Попереду стрій зимових днів…
Забіліють і поля, і луки,
Хай не всі зустрінуть журавлів,
Та зустрінуть журавлів онуки!
Ветерани, ветерани,
Журавлів зустрінуть ваші внуки!
джерело https://www.facebook.com/ugledarkidslib
вступна картинка з інтернету